Это HTML-версия файла http://files.ukrajinska-mova-ta-literatura6.webnode.com.ua/200000065-25bd026b65/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA.pps. Google автоматически создает HTML-версии документов при сканировании материалов в Интернете.
Совет. Чтобы искать на странице, нажмите Ctrl+F или ⌘-F (для MacOS) и введите запрос в поле поиска.
Презентация PowerPoint

Марко  Вовчок 

22 грудня 1833 –

10 серпня 1907 

Підготувала вчитель  української мови та літератури  Тернопільської ЗОШ№28

Судома В.Б.

Українська письменниця

 і поетеса,

 перекладачка

Писала українською, російською, польською, англійською,французькою, німецькою мовами .

 Перша збірка  оповідань вийшла українською  мовою у 1857р.

У своїх творах  засуджувала кріпосне право. Описувала  історичне минуле України.

Перекладала з  польської (Болеслав Прус), французької (Віктор Гюго, Жюль Верн) та інших  мов.

Була знайома з  Т. Шевченком, П. Кулішем, М. Костомаровим, І. Тургенєвим, Жулем Верном.

 Є в Тараса  Шевченка теплі, щирі слова, присвячені письменниці:

      

      ...Господь  послав 

      Тебе  нам, кроткого пророка,

      обличителя  жестоких 

      людей  неситих. Світе мій!

      Моя  ти зоренько святая!

      Моя  ти сило молодая!

      Світи  на мене, і огрій,

      І  оживи моє побите 

      Убоге  серце, неукрите... 

Третя прижиттєва  збірка видання творів Т. Шевченка "Кобзар"  була особливо цінною для письменниці, бо мала  присвяту їй, Марко Вовчок, від великого поета України: "Моїй єдиній доні Марусі Маркович і рідний, і хрещений батько Тарас Шевченко".

Марко Вовчок (літературний  псевдонім Марії Олександрівни  Вілінської) народилася 10 (22) грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького  повіту Орловської губернії у  збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалася  в приватному пансіоні в Харкові (1845 р.).

  

На формуванні  поглядів письменниці позначилося  тривале перебування в інтелігентних  сім'ях родичів, зокрема батьків  Д. І. Писарєва (пізніше — видатного  критика й близького друга  письменниці). В салоні її тітки  К. П.Мардовінової. 

Дмитро Писарєв

 Незважаючи на  те що до першої збірки «Народних  оповідань» увійшло одинадцять невеликих  творів (серед них оповідання «Сестра», "Козачка, «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська воля», «Викуп»), вона справила  велике враження на літературно-громадську  думку.

У 1867 — 1878 рр. найяскравіше  виявився талант письменниці  як російського романіста. Нею  створено або завершено російські  романи «Живая душа», «Записки причетника», «В глуши», а також повісті «Теплое  гнездышко», «Сельская идиллия» (опубліковані  в «Отечественных записках»).  

Богдан Маркович-син  Марії Вілінської 

Опанас Маркович.

З ним Марко  Вовчок збирала етнографічні  матеріали про Україну

Історичні повісті  та оповідання для дітей «Кармелюк», «Невільничка», «Маруся» ще за життя  Марка Вовчка здобули широку  популярність. Повість «Маруся», наприклад, була перекладена кількома європейськими  мовами. В переробленому П.-Ж. Сталем  вигляді вона стала улюбленою  дитячою книжкою у Франції, відзначена  премією французької академії  і рекомендована міністерством  освіти Франції для шкільних  бібліотек.  
 
 
 

Найвизначніша історична  повість-казка— «Кармелюк».

Ілюстрації до  твору «Максим Гримач»

Тематика творчості:

--життя дітей;

--кохання;

--побут дорослих;

--сите й тупе  існування міщанства;

--фальш ченців;

--паразитичне животіння  дворян;

--трагізм життя  селянства за часів кріпаччини («Горпина»);

--боротьба проти  кріпацтва («Ледащиця», «Інститутка»).

 

--внесення нових  жанрів і тем;

--звернення до  фольклорних традицій;

--форма розповіді: у творах немає спеціального  оповідача, є мистецький. Читач дізнається  про все з уст народу;

--твори написані  пісенною ритмізованою мовою  з різноманітними    інтонаціями, багатством синоніміки;

--Марко Вовчок  — основоположниця дитячої української  прози;

-- зміцнення основи  української соціально-побутової  прози;

--її творчості  характерні висока ідейність, висока  художність творів тощо. 

Особливості  творчості:

З творчістю Марка  Вовчка зростає міжнародна роль  української літератури. За свідченням  Петка Тодорова, проза письменниці  у 60 — 70-х рр. XIX ст. мала вирішальний  вплив на розвиток болгарської  белетристики. Твори Марка Вовчка  за її життя, починаючи з 1859 р., з'являються в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських  перекладах, виходять у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших  європейських країнах. 

Значення творчості

Марко Вовчок збагатила  українську літературу жанрами  соціально-проблемного оповідання («Козачка», «Одарка», «Горпина», «Ледащиця», «Два сини»), баладного оповідання («Чари», «Максим Гримач», «Данило Гурч»), соціальної повісті («Інститутка»), психологічного оповідання й повісті («Павло Чорнокрил», «Три долі»), соціальної казки («Дев'ять братів і десята сестриця Галя»), художнього нарису («Листи з Парижа»). 

М.Д.Лобач-Жученко-другий  чоловік

Будинок-музей у  Богуславі

Музей-садиба у  Нальчику 

 

10 серпня 1907 року  у Нальчику 

померла  письменниця , де й

похована.

Музей-садиба у  Нальчику

Музей-садиба у  Нальчику

Музей-садиба у  Нальчику

Кадри із документального  фільму «Фатальна жінка» за участю  Н.Сумської